Від тиражування до споглядання, від споживання до рефлексії: історія про те, як мистецтво, втративши унікальність, відкрило множинність відображень.
Холодного зимового вечора я постукала в двері до Соломії. Останні дні були напруженими, і мені хотілося просто посидіти […]
Андрій зупинив машину біля старого дерев’яного паркану. Липневе сонце сліпило очі, відбиваючись від лобового скла. Двадцять років… Стільки […]
Андрій повертається до рідного міста через двадцять років. Знайомі вулиці, аромати юності та спогади про Наталю — дівчину, яку він так і не наважився назвати своєю. Чи можна повернути час і знайти те, що було втрачено? І чи варто? Це історія про минуле, яке живе в нас, і про шанс, який може з’явитися навіть через роки.
Марі-Клер — ніжна квіткарка, що розквітає в ранковому світлі, стає для Анрі уособленням найтоншої грації, перетворюючи щоранкові збирання квітів на інтимний танець
Сюзетт та її персиковий сад — метафора стиглості жіночої пристрасті, де кожен дотик перетворюється на чуттєвий етюд, а плоди стають символом життєвої повноти
Молода Жанетт — пастушка з золотою косою, що навчає Анрі найінтимніших ритмів життя: від доїння овець до найтонших нюансів тілесної насолоди.
Господиня: Мадам Розалі — втілення зрілої жіночності, яка навчає Анрі бачити красу поза академічними правилами, перетворюючи його технічну обмеженість на пристрасне мистецьке осягнення
У провансальському містечку художник Анрі відкриває для себе світ первісної чуттєвості, де кожен дотик стає уроком мистецтва, а жіночі тіла перетворюються на живі полотна.
Молодий паризький художник Анрі вирушає до провансального містечка Сен-Трині у пошуках натхнення. Там він зустрічає чуттєвих і пристрасних жінок, які допомагають йому розкрити справжню природу мистецтва — через кохання, тілесність і первісну життєву силу.
Історія про те, як давні греки довели: головне – не розмір, а вміння філософствувати. Особливо якщо ти – бог, герой або просто джентльмен з гарною освітою та малим… его.
Уявіть теплий вечір, приглушене світло свічок… Ви відкриваєте книгу, від якої свого часу здригнувся весь літературний світ — і поринаєте у вишукану гру тіней, натяків, пристрастей. “Еммануель” — роман, який навчив нас говорити про бажання красиво. Як він це зробив і чому досі хвилює уяву читачів?
Мої любі читачі! Продовжуємо досліджувати найвідвертіші сонети епохи Відродження. Якщо ви пропустили мою попередню статтю про шостий сонет […]
Якби мене попросили назвати найзухвалішого поета XVI століття, я б без вагань відповіла: П’єтро Аретіно! Цей чоловік умів […]
Гортаючи альбом з ренесансним живописом, раптом зрозуміла — вони теж не знали, як ставитися до тілесної краси! Тільки вийшли з цієї плутанини так красиво… Про оголених Венер, наївні теорії краси і про те, як не повторити помилку Самсона, повіривши, що прекрасне тіло означає прекрасну душу.
Ніколи не могла собі уявити, що розповім про це комусь. Щовечора я таємно тікаю у світ коротких романтичних історій, озброївшись пухкою ковдрою, ароматною свічкою і чашкою какао. Це мій особливий ритуал, коли зовнішній світ затихає, а внутрішній — оживає від кожного прочитаного слова…
Нічне читання може розповісти про нас більше, ніж ми готові визнати. Особиста історія про те, як змінилося наше сприйняття еротичної літератури з появою електронних книжок, і чому ми всі іноді перечитуємо одні й ті самі тексти. Есей про задоволення, яке ми рідко обговорюємо вголос.
Чи задумувались ви, як написати якісну інтимну сцену? Жаклін Сільвестер, авторка трилогії «Вундеркідс» та численних романтичних творів, пропонує детальний посібник для письменників. Від побудови напруги до вибору правильної лексики, від важливості емоційної складової до технічних аспектів — тут ви знайдете все необхідне, щоб ваші інтимні сцени були природними, доречними та захопливими. Дізнайтеся, як перетворити незручний момент написання на можливість поглибити характери персонажів та збагатити сюжет.
Ліза Барр — авторка бестселерів та досвідчена журналістка, яка майстерно поєднує драму, романтику й емоції у своїх творах. У статті вона ділиться секретами створення еротичних сцен, які розкривають персонажів і рухають сюжет уперед.
Дізнайтеся, як залучати п’ять відчуттів, будувати напругу та балансувати між чуттєвістю й сміливістю, щоб зробити сцени не лише яскравими, а й значущими для історії.
«Поклик» — це спроба змоделювати свідомість первісної людини через художній текст. Працюючи над оповіданням, я свідомо уникала будь-яких запозичених слів та сучасних понять, використовуючи лише ту лексику, що могла б відповідати світогляду давньої людини.