Андрій зупинив машину біля старого дерев’яного паркану. Липневе сонце сліпило очі, відбиваючись від лобового скла. Двадцять років… Стільки […]
Андрій повертається до рідного міста через двадцять років. Знайомі вулиці, аромати юності та спогади про Наталю — дівчину, яку він так і не наважився назвати своєю. Чи можна повернути час і знайти те, що було втрачено? І чи варто? Це історія про минуле, яке живе в нас, і про шанс, який може з’явитися навіть через роки.
Старовинний будинок у центрі міста здавався загадковим у вечірніх сутінках. Марія двічі перевірила адресу, перш ніж наважилася натиснути […]
Час пік на Шулявській — завжди трохи хаос. Гомін натовпу зливається в монотонний гул, важке дихання втомлених людей […]
День видався виснажливим. Нескінченні зустрічі, дедлайни, розмови з клієнтами — все це закрутило її у звичному вирі робочого […]
Що може розповісти старий платан у Міському саду Одеси? Про пару, що сміється і бешкетує, як студенти? Софія і Марк знають цей секрет — адже двадцять років разом для них лише початок історії. Вони знову тут, під крислатим платаном, де колись ховалися від дощу… І здається, час безсилий над коханням, яке вміє бути водночас мудрим і по-юнацьки відчайдушним.
Романтичний очерк про те, як зберегти почуття свіжими, немов вранішня кава на Дерибасівській.